flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Рішення 753/222/25

06 червня 2025, 14:41

 

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

 

справа № 753/222/25

провадження № 2/753/2499/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 квітня 2025 року Дарницький районний суду м.Києва у складі: головуючого судді Котвицького В.Л., за участі секретаря судового засідання Іващенко Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Железнової Раїси Миколаївни до Железнова Олексія Валерійовича про стягнення аліментів на дитину з інвалідністю,

ВСТАНОВИВ:

Железнова Р.М. у грудні 2024 року звернулась до суду із позовом до Железнова О.В., відповідно до якого просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини, Железнової Ксенії, 13.02.2009 року народження, в розмірі 5500 грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 05.12.2012. Від шлюбу сторони мають спільну дитину, Железнову Ксенію, 13.02.2009 року народження. Дитина наразі проживає разом з позивачем, витрати, пов`язані з утриманням дитини несе лише позивач. Крім того, дитина має інвалідність та потребує додаткових витрат на утримання. Відповідач інших аліментів не сплачує, інших осіб на утриманні не має, є працездатним, отримує постійний дохід та може надавати матеріальну допомогу. Однак в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання спільної дитини не надає, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

04.02.2025 ухвалою суду відкрито провадження по справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

Позивач у судове засідання не з’явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з’явився, був повідомлений про розгляд справи у передбаченому законом порядку, однак до суду не з’явився, відзиву на позов не подав.

Враховуючи викладене, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність сторін із постановленням заочного рішення на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.  За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому, відповідно до ч 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;  3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 31.10.2008, який було розірвано рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 05.12.2012.

Судом також встановлено, що сторони є рідними батьками Железнової Ксенії, 13.02.2009 року народження.

Судом також встановлено, що дитина проживає разом з позивачем за адресою: м.Київ, вул. Харківське шосе, 168-Б, кв. 65, що підтверджується довідкою від 26.08.2020 №01-07/2121, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Дарницької РДА в м.Києві.

Так, положеннями ч. 1 ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому, відповідно до ч 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.  Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.  Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.  Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Крім того, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що спільна дитина сторін проживає разом з позивачем, остання самостійно несе тягар по утриманню доньки. Відповідач на день винесення рішення по справі матеріальної допомоги не надає, хоча є працездатним, інших утриманців не має та може надавати матеріальну допомогу.

При цьому, відповідач відзив чи будь-які пояснення до суду не надав, зазначені в позові обставини не спростував.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що розмір аліментів, який просить стягувати з відповідача позивач, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку спільної дитини сторін з урахуванням того, що дитина має інвалідність та потребує додаткових витрат на утримання, що підтверджується, наданими до позову позивачем копіями медичної документації.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність і достатність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 180-84, 190, 198-200 СК України, ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 141, 200, 206, 258-259, 263-268, 273, 274, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Железнової Раїси Миколаївни до Железнова Олексія Валерійовича про стягнення аліментів на дитину з інвалідністю - задовольнити.

Стягнути з Железнова Олексія Валерійовича (23.10.1983 року народження, РНОКПП 3061110979) на користь Железнової Раїси Миколаївни (27.06.1987 року народження, РНОКПП 3195421240) аліменти на утримання доньки, Железнової Ксенії Олексіївни, 13.02.2009 року народження, у твердій грошовій сумі у розмірі 5500 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду – 27.12.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з Железнова Олексія Валерійовича (23.10.1983 року народження, РНОКПП 3061110979) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складено 17.04.2025.



Суддя                                                                                                        В.Л. Котвицький